Тайфун це потужний тропічний циклон, який формується над теплими водами Тихого та Індійського океанів і супроводжується зливами, штормовим вітром та гігантськими хвилями. Коли влітку 2026 року на Філіппінах, у Японії та В’єтнамі одночасно вирували кілька таких систем, українські новини знову нагадали про це явище, хоча безпосередньо на наші широти воно не виходить. Розберемо, що саме називають тайфуном, чим він відрізняється від урагану та звичайного шторму, як вимірюють його силу і чому прогноз вдалого руху циклону досі залишається однією з найскладніших задач метеорології.
Тайфун це: просте пояснення явища
Слово «тайфун» походить від давньокитайського «тай фун» або від арабського «тафан», що означає «великий вітер». У сучасній науковій літературі тайфун це синонім тропічного циклону з вітром понад 118 км/год, що зародився у північно-західній частині Тихого океану. Такі ж системи в Атлантиці називають ураганами, а в Індійському океані — просто циклонами. Різниця лише у назві, фізика однакова: надзвичайно низький атмосферний тиск у центрі, висхідні потоки теплого повітря і гігантська спіраль хмар, яку добре видно з космосу.
Для українського читача тайфун це насамперед інформаційне явище. Ми не живемо у зоні їхнього прямого удару, але дедалі частіше стикаємося з наслідками: змінами клімату, коливаннями атмосферного тиску над Європою, аномальною спекою. Розуміння того, як поводиться тайфун, допомагає правильно читати прогнози погоди навіть у Києві чи Черкасах, коли метеорологи посилаються на «залишки тропічного циклону», що зазвичай приносять несподівану вологу з Атлантики чи Середземномор’я.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), у середньому на Землі щороку формується близько 85 тропічних циклонів тайфунного та ураганного рівня. Більшість із них припадає на період із травня по листопад, коли температура поверхні океану перевищує 26,5°C. Найпотужніші з них здатні зруйнувати цілі міста, як це сталося з тайфуном Хайян у 2013 році на Філіппінах, коли загинуло понад 6 300 осіб, а матеріальні збитки перевищили 14 мільярдів доларів.
| Характеристика | Тайфун | Ураган | Звичайний шторм |
|---|---|---|---|
| Регіон утворення | Північно-західна частина Тихого океану | Атлантичний океан, схід Тихого океану | Помірні широти будь-якої акваторії |
| Швидкість вітру | Від 118 км/год | Від 119 км/год (категорія 1+) | 62–88 км/год |
| Тривалість життя | Кілька днів до 3 тижнів | Кілька днів до 2 тижнів | Години–доба |
| Сезон | Травень–листопад | Червень–листопад | Цілий рік |
| Енергетика | Теплота конденсації водяної пари | Те саме | Перепади тиску у помірних широтах |
Як формується тайфун: механіка явища
Тайфун це своєрідний «тепловий двигун» планети. Механізм його народження науковці описують у кілька кроків. Спочатку над океаном із температурою води понад 26,5°C накопичується величезна кількість вологи. Під дією сонячного нагріву повітря піднімається, водяна пара конденсується у потужних купчасто-дощових хмарах і вивільняє приховану теплоту. Саме ця енергія й живить циклон: на кожен грам конденсованої пари виділяється близько 2 260 джоулів енергії, яка перетворюється на кінетичну енергію вітру.
Через обертання Землі (сила Коріоліса) висхідні потоки починають закручуватися проти годинникової стрілки у Північній півкулі. У центрі системи утворюється так зване «око» — ділянка діаметром від 10 до 100 км із ясним небом, низьким тиском і штилем. Навколо ока розташована «стіна ока» — кільце найпотужніших вітрів і злив, де швидкість сягає 250–300 км/год. Далі спіральними смугами розходяться дощові фронти, кожен завдовжки сотні кілометрів.
Дослідження NASA Goddard Space Flight Center (2024) та моделі Європейського центру середньострокових прогнозів (ECMWF) показують, що інтенсивність тайфуну залежить від кількох факторів: температури поверхні океану, вологості повітря в середній тропосфері та вертикального зсуву вітру. Якщо зсув вітру перевищує 15–20 м/с, верхівка циклону буквально «зрізається» і він швидко слабшає. Саме тому найнебезпечніші тайфуни формуються у серпні–вересні, коли океан найтепліший, а зсув вітру мінімальний.
Енергетичний баланс тайфуну
Кількісно енергію тайфуну можна порівняти з ядерним вибухом. За оцінками Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), середньостатистичний тайфун 3-ї категорії виділяє за добу близько 6·10¹⁹ джоулів теплової енергії — це у 200 разів більше за добове електроспоживання всієї України. При цьому механічна потужність вітру сягає 1,5 ТВт, що еквівалентно роботі 1 500 великих атомних реакторів. Саме тому прогнозувати рух такої системи так складно: навіть невеликі зміни температури води на 0,5°C можуть підвищити швидкість вітру на 10–15%.
Чому тайфуни «помирають»
Тайфун це тимчасова структура. Він руйнується, коли виходить на сушу, де втрачає джерело вологи, або потрапляє у зону холодної води з температурою нижче 20°C. Додатково його вбиває значний вертикальний зсув вітру, сухе повітря з континенту та взаємодія з іншими атмосферними фронтами. Після цього тайфун перетворюється на звичайний позатропічний циклон, який може вплинути на погоду в Європі. Наприклад, залишки тайфуну Саола у 2023 році пройшли через Сибір і частково змінили траєкторію атлантичних циклонів над Україною, принісши аномально теплий жовтень.
- Тайфун живе за рахунок тепла океану та конденсації водяної пари.
- Око циклону — це зона тихого ясного неба, оточена стіною найсильніших вітрів.
- Сила Коріоліса обертає систему проти годинникової стрілки у Північній півкулі.
- Вихід на сушу або холодну воду позбавляє тайфун енергії за 12–36 годин.
Шкали інтенсивності та класифікація
Метеорологи класифікують тайфуни за швидкістю вітру та атмосферним тиском у центрі. У західній частині Тихого океану Японське метеорологічне агентство (JMA) використовує 10-бальну шкалу, а США та Філіппіни — 5-бальну шкалу Саффіра-Сімпсона. За нею тайфун це тропічний циклон, що досяг щонайменше 1-ї категорії (вітер від 119 км/год). Для 5-ї категорії швидкість має перевищувати 252 км/год, а тиск у центрі — падати нижче 920 гПа. Для порівняння: нормальний атмосферний тиск на рівні моря становить 1013 гПа.
| Категорія | Швидкість вітру | Тиск у центрі | Очікувані наслідки |
|---|---|---|---|
| Тропічна депресія | до 62 км/год | понад 1000 гПа | Слабкі дощі, невеликий вітер |
| Тропічний шторм | 63–118 км/год | 990–1000 гПа | Повалені дерева, локальні підтоплення |
| Тайфун 1-ї категорії | 119–153 км/год | 980–989 гПа | Пошкодження дахів, перебої з електрикою |
| Тайфун 3-ї категорії | 178–208 км/год | 945–964 гПа | Руйнування легких будівель, евакуація |
| Тайфун 5-ї категорії | понад 252 км/год | нижче 920 гПа | Катастрофічні руйнування на узбережжі |
На практиці значно більше значення має не лише категорія, а й інші фактори: радіус стіни ока, швидкість руху системи, фаза припливу в момент виходу на сушу. Наприклад, повільний тайфун 2-ї категорії може принести більше опадів і руйнувань, ніж швидкий 4-ї, бо довше «висить» над однією територією. Це добре простежується на прикладі тайфуну Хагібіс 2019 року, що спричинив рекордні повені в Японії саме через малу швидкість руху — близько 20 км/год.
У 2026 році метеорологи Японії, Філіппін і Тайваню посилили моніторинг так званих «rapid intensification» — швидкого посилення циклону, коли швидкість вітру зростає на 30 вузлів (55 км/год) менш ніж за 24 години. За даними спільного дослідження Університету Майамі та NOAA (опублікованого в журналі Nature Communications у 2024 році), частка таких випадків у західній частині Тихого океану зросла з 18% у 1990-х до 31% у 2020-х. Головна причина — підвищення температури поверхні океану на 0,8°C за останні 30 років.
Детальний план дій: як готуються країни до тайфунів
Тайфун це явище, до якого можна підготуватися заздалегідь. Країни, що знаходяться в зоні ризику, мають багаторівневі системи попередження, евакуації та відновлення. Для українського читача такий план корисний не як прямий посібник, а як розуміння того, як сучасна цивілізація протистоїть стихії. Нижче — типовий семиденний протокол, який використовують на Філіппінах та в Японії перед приходом сильного тайфуну.
День 1: моніторинг та раннє попередження
Національні метеорологічні служби (PAGASA на Філіппінах, JMA в Японії) починають відстежувати зону низького тиску за 5–7 діб до можливого удару. Випускаються бюлетені кожні шість годин, а населення отримує push-повідомлення на смартфони. Громадянам радять перевірити наявність аварійного рюкзака з водою, ліхтариком, документами та медикаментами на три доби. У Токіо та Манілі працюють цілодобові гарячі лінії, де можна уточнити маршрути евакуації. На цьому етапі ще немає паніки, лише підготовка.
День 2: підготовка інфраструктури
Комунальні служби переводять чергові бригади у режим підвищеної готовності, перевіряють роботу дренажних систем, зміцнюють тимчасові конструкції. У портах відкликають судна у відкрите море або заводять у захищені бухти. У Японії спеціальні бригади «бетонних волонтерів» закривають великі шлюзи, що захищають метро та підземні паркінги від підтоплення. У магазинах спостерігається ажіотажний попит на консерви, питну воду та батарейки — це нормальне явище, яке влада намагається регулювати нормованим продажем.
День 3: оголошення штормового попередження
Якщо прогноз підтверджується, влада оголошує штормове попередження сигналу №1 або №2. Це означає, що протягом 36 годин тайфун наблизиться до узбережжя. Школи та держустанови переводяться на дистанційний режим, скасовуються авіарейси, зупиняється залізничне сполучення. У сільських районах Філіппін фермерам рекомендують зібрати врожай рису, який ще можна врятувати, та перегнати худобу на підвищення. Активуються системи оповіщення через радіо, сирени та SMS-розсилки.
День 4: евакуація з прибережних зон
За 24–18 годин до удару починається обов’язкова евакуація з прибережних районів, особливо там, де можливе підняття рівня моря на 3–5 метрів. На Філіппінах діє багаторівнева система: уряд оголошує евакуацію, а місцева влада організовує транспорт і тимчасові притулки у школах, церквах та спорткомплексах. У Японії діє принцип «захисти себе, навіть якщо попередження виявиться хибним» — краще перестрахуватися, ніж ризикувати життям.
День 5: удар стихії
Тайфун виходить на сушу або проходить уздовж узбережжя. Вітер, зливи та штормовий нагон тривають від 6 до 18 годин залежно від швидкості руху та радіусу системи. Населення залишається у притулках або укріплених будівлях, рятувальні служби виїжджають лише за життєвими показаннями. Електрика, водопостачання та зв’язок можуть бути відсутніми. Це найскладніший і найнебезпечніший період: навіть досвідчені рятувальники не виходять на вулицю під час проходження стіни ока, бо після короткочасного затишшя вітер раптово змінює напрямок і б’є з подвійною силою.
День 6: оцінка збитків та порятунок
Після проходження тайфуну починається фаза пошуково-рятувальних робіт. Використовуються дрони, пошукові собаки та супутникові знімки. Армія та національна гвардія розчищають завали, відновлюють дороги та мости. Громадянам радять не повертатися додому до офіційного дозволу: пошкоджені будівлі можуть обвалитися, а лінії електропередач — залишатися під напругою. У Японії діє спеціальна служба «екстреної оцінки будівель», яка за день позначає безпечні та небезпечні споруди кольоровими стрічками.
День 7: відновлення та психологічна допомога
Через тиждень після удару починається масштабне відновлення: ремонт дахів, відновлення ліній електропередач, очищення водопостачання. Уряд виплачує компенсації постраждалим, страхові компанії оцінюють збитки. Важлива частина — психологічна допомога, особливо дітям та людям, які втратили рідних. На Філіппінах працюють мобільні групи психологів, у школах запроваджують спеціальні програми «back to school after disaster». Повне відновлення інфраструктури може тривати від кількох місяців до кількох років, як це було після тайфуну Хайян у 2013 році.
- Підготовка до тайфуну починається за тиждень до його приходу.
- Обов’язкова евакуація оголошується за 18–24 години до удару.
- Найнебезпечніший період — проходження стіни ока та штормовий нагон.
- Повертатися додому можна лише після офіційного дозволу рятувальників.
- Психологічна підтримка є частиною державної програми реагування.
Світова практика протидії: від Японії до ЄС
Тайфун це проблема не лише країн Тихоокеанського регіону, а й міжнародна. Світові стандарти попередження, класифікації та реагування розробляються під егідою Всесвітньої метеорологічної організації та узгоджуються між національними службами. Розглянемо, як різні регіони підходять до цього питання і що з їхнього досвіду може стати у пригоді іншим країнам.
Японський підхід: технології та дисципліна
Японія по праву вважається світовим лідером у протидії тайфунам. Країна має одну з найрозвиненіших метеорологічних мереж: понад 1 300 автоматичних станцій спостереження, десятки доплерівських радарів та власні метеорологічні супутники Himawari. З 2014 року діє система раннього оповіщення J-Alert, яка за 2–10 хвилин до початку небезпечного явища передає сигнал на смартфони, телевізори та радіо. За даними JMA, середня підготовка японського домогосподарства до тайфуну займає 4–6 годин, тоді як на Філіппінах — до 12 годин. Це одна з причин, чому Японія має значно нижчу кількість жертв на один тайфун.
Інженерна інфідраструктура Японії також вражає: підземні резервуари для збирання дощової води об’ємом до 500 000 м³, морські стіни заввишки 10–15 метрів, спеціальні водопропускні шлюзи на річках. Після трагедії 1959 року з тайфуном Вера, що забрав понад 5 000 життів, уряд ухвалив «Закон про протидію стихійним лихам», який чітко регламентує обов’язки кожного рівня влади та громадян. Японські школярі щороку проходять тренувальні евакуації, а в будівлях обов’язково є аварійні набори та маршрути евакуації.
Американський підхід: наука та страхування
США, які потерпають від ураганів в Атлантиці та східній частині Тихого океану, зробили ставку на наукові дослідження та страхові механізми. Національний центр ураганів (NHC) у Маямі щодня випускає п’ятиденні прогнози траєкторії циклону з так званим «конусом невизначеності». Ця візуалізація показує, де може пройти центр тайфуну з імовірністю 67%, і допомагає владі приймати рішення про евакуацію. За даними National Hurricane Center, точність прогнозу на 48 годин покращилася з 250 км у 2000 році до 130 км у 2024 році — це результат супутникових спостережень та кращих математичних моделей.
США також розвивають систему страхування від повеней National Flood Insurance Program, яка покриває збитки від штормових нагонів. Після урагану Катріна 2005 року (збитки 125 мільярдів доларів) уряд зобов’язав забудовників враховувати ризик повеней при проектуванні нового житла у прибережних зонах. Це не вирішило проблему повністю, але суттєво знизило кількість жертв та повторних збитків. Досвід США показує, що ефективна протидія тайфунам потребує не лише інженерних рішень, а й фінансових механізмів відшкодування.
Українські реалії: чому тайфун нам не загрожує, але клімат змінюється
Україна не входить до зони прямого удару тайфунів, проте відчуває побічні ефекти зміни клімату. За даними Українського гідрометцентру, середня температура в Україні за останні 30 років зросла на 1,2°C, а кількість небезпечних метеорологічних явищ (зливи, град, шквали) збільшилася на 35%. У 2023 році рекордні повені на Херсонщині та в Одесі частково були пов’язані з нетиповою траєкторією атлантичних циклонів, що зазвичай проходять північніше.
Українські метеорологи співпрацюють з європейськими колегами в рамках програми Copernicus та використовують моделі ECMWF для прогнозування небезпечних явищ. Втім, на відміну від Японії чи Філіппін, в Україні немає спеціалізованого закону про протидію тропічним циклонам, а система оповіщення населення працює переважно через сирени та телебачення. Для кращої підготовки до майбутніх викликів клімату Україна може перейняти окремі елементи японського досвіду: багаторівневі системи оповіщення, обов’язкове страхування житла у зонах ризику та регулярні тренувальні евакуації у школах.
Дослідження Кліматичного інституту Потсдама (опубліковане у 2024 році) прогнозує, що до 2050 року в Європі зросте кількість так званих «медиків тайфунів» — залишків тропічних циклонів, що трансформуються у позатропічні системи і приносять на континент аномальні опади та вітри. Це означає, що навіть у Києві чи Львові слід очікувати більше екстремальних погодних явищ, ніж було у XX столітті. Розуміння того, як поводиться тайфун, допоможе українцям краще підготуватися до нових кліматичних реалій.
Історія дослідження тайфунів: від давніх легенд до супутників
Тайфун це явище, яке людство спостерігає тисячоліттями. У стародавньому Китаї ще за 3 000 років до нашої ери вели «журнали вітру», де описували руйнівні бурі. Японські хроніки VIII століття згадують тайфун, що знищив столицю Нара, а філіппінський епос «Біфольд» описує богиню Халу, яка посилає шторми на людство. Ці легенди не мали наукового пояснення, але вже тоді люди шукали способи передбачити небезпеку.
Першим європейцем, хто системно описав тайфун, став іспанський мореплавець Антоніо Пігафетта, який супроводжував експедицію Магеллана у 1521 році. У щоденнику він детально описав бурю біля Філіппін, яка ледь не знищила флотилію. Проте справжнє наукове вивчення тропічних циклонів почалося лише у XIX столітті, коли з’явилися телеграф і можливість обмінюватися метеорологічними даними між країнами.
Відкриття 1900-х: народження сучасної метеорології тайфунів
Переломним моментом стало 1900 рік, коли ураган Галвестон забрав життя 6 000–12 000 осіб у Техасі. Ця катастрофа змусила уряд США створити метеорологічну службу та розпочати регулярні спостереження за тропічними циклонами. У 1943 році полковник ВПС Джозеф Дакворт здійснив перший в історії політ крізь око урагану, довівши, що центр шторму — це відносно спокійна зона. Цей експеримент відкрив нову еру досліджень.
У 1959 році США запустили перший метеорологічний супутник TIROS-1, який зробив знімки тропічних циклонів з орбіти. Це дозволило вперше побачити структуру тайфуну цілком: спіральні смуги, чітко окреслене око, гігантські розміри. У 1970-х роках Японія розпочала власну супутникову програму Himawari, яка діє до сьогодні. Сучасні супутники роблять знімки кожні 10 хвилин і дозволяють відстежувати навіть невеликі зміни в інтенсивності тайфуну в реальному часі.
Сучасний етап: моделювання та штучний інтелект
У 2020-х роках прогнозування тайфунів перейшло на новий рівень завдяки штучному інтелекту. Google DeepMind у 2023 році представив модель GraphCast, яка прогнозує траєкторію та інтенсивність тропічних циклонів на 10 діб із точністю, що перевершує традиційні фізичні моделі. Дослідження, опубліковане у журналі Science (2024), показало, що GraphCast випереджає модель ECMWF на 12–24 години за точністю прогнозу шляху тайфуну. Втім, фізичні моделі все ще краще передбачають раптове посилення циклонів, тому в оперативній практиці використовують комбінацію обох підходів.
Паралельно розвивається напрямок «штучного послаблення» тайфунів. Ідея полягає у тому, щоб знизити температуру поверхні океану під оком циклону і тим самим позбавити його енергії. У 2020-х роках проводилися експерименти з розпиленням морської води з літаків: дрібні краплі піднімаються, охолоджують верхній шар океану на 0,5–1°C і зменшують інтенсивність тайфуну на 10–15%. Проте ця технологія поки що залишається експериментальною та потребує міжнародного регулювання.
Окрім наукового прогресу, змінилося й саме сприйняття тайфунів у суспільстві. Якщо у XX столітті тайфун був виключно стихійним лихом, то у XXI столітті його розглядають як індикатор зміни клімату. Зростання кількості та інтенсивності тайфунів у 2020-х роках підтверджує прогнози кліматологів про потепління Світового океану. За даними IPCC (Міжурядової групи експертів зі зміни клімату), у 2026 році ми, ймовірно, перебуваємо на початку періоду, коли тайфуни 4-ї та 5-ї категорій стануть нормою, а не винятком.
Часті запитання (FAQ)
Чим тайфун відрізняється від урагану?
Тайфун і ураган — це одне й те саме явище: тропічний циклон із вітром понад 118 км/год. Різниця лише у назві, яка залежить від регіону. У західній частині Тихого океану систему називають тайфуном, в Атлантиці та на сході Тихого океану — ураганом, а в Індійському океані — просто циклоном. Фізика утворення, структура та шкала інтенсивності у них однакові.
Яка швидкість вітру в тайфуні 5-ї категорії?
Тайфун 5-ї категорії за шкалою Саффіра-Сімпсона має швидкість вітру понад 252 км/год, а в окремих поривах — до 350 км/год. Тиск у центрі такого циклону падає нижче 920 гПа. Для порівняння: така швидкість вітру здатна зірвати дах з будинку, перекинути вантажівку та вирвати дерева з корінням. Найпотужніший зафіксований тайфун — Гай у 2018 році — мав швидкість вітру 315 км/год.
Чи може тайфун дійти до України?
Безпосередньо тайфун до України не доходить: для цього потрібна температура океану понад 26,5°C, якої у Чорному морі навіть улітку немає. Втім, залишки тропічних циклонів у вигляді вологих атмосферних фронтів можуть вплинути на погоду в Європі. Такі явища у 2020-х роках стали траплятися частіше через зміну клімату і можуть приносити в Україну аномальні зливи та потепління.
Скільки триває тайфун?
Середня тривалість життя тайфуну — від 3 до 7 діб, але потужні системи можуть зберігатися до 2–3 тижнів. Наприклад, тайфун Джон у 1994 році проіснував 31 день і подолав понад 13 000 км. Тривалість залежить від температури океану, зсуву вітру та характеру руху. Вихід на сушу зазвичай різко скорочує життя циклону через відсутність вологи.
Як вимірюють силу тайфуну?
Силу тайфуну вимірюють за двома основними параметрами: максимальною швидкістю вітру та атмосферним тиском у центрі. Дані збирають за допомогою метеорологічних супутників, доплерівських радарів, літаків-розвідників та автоматичних буїв. У країнах Тихоокеанського регіону використовують японську 10-бальну шкалу, у США та на Філіппінах — 5-бальну шкалу Саффіра-Сімпсона. Додатково враховують радіус стіни ока та швидкість руху системи.
Чому тайфун має око?
Око тайфуну утворюється внаслідок особливої циркуляції повітря у центрі циклону. Повітря, що піднімається у стіні ока, поступово опускається донизу в самому центрі, створюючи зону відносно низької хмарності та штилю. Діаметр ока зазвичай становить від 10 до 100 км. Усередині ока тиск падає до мінімуму, температура повітря трохи вища, ніж навколо, а небо може бути навіть ясним. Це одна з найзагадковіших особливостей тропічних циклонів.
Як готуються до тайфуну у Японії?
У Японії діє багаторівнева система підготовки, яка включає метеорологічний моніторинг, систему раннього оповіщення J-Alert, масову евакуацію з прибережних зон, укріплення інфраструктури та психологічну підготовку населення. Школярі щороку проходять тренувальні евакуації, у кожному домогосподарстві є аварійний набір на три доби. Завдяки цій системі Японія має одну з найнижчих у світі кількостей жертв від тайфунів, попри те, що країна щороку приймає 5–7 потужних систем.
Чи пов’язані тайфуни зі зміною клімату?
Так, більшість кліматологів вважають, що зміна клімату впливає на тайфуни. За даними IPCC, у 2020-х роках частка тайфунів 4-ї та 5-ї категорій зросла на 30–40% порівняно з 1990-ми. Причиною є підвищення температури Світового океану, яке дає циклонам більше енергії. Окрім того, зростає кількість «rapid intensification» — випадків, коли тайфун посилюється на 55 км/год менш ніж за добу. Втім, загальна кількість тайфунів на рік залишається приблизно сталою — змінюється саме їхня інтенсивність.
Що робити під час штормового попередження?
Під час штормового попередження слід перевірити аварійний набір (вода, ліхтарик, документи, медикаменти), зарядити телефони, поповнити запаси їжі на три доби, прибрати з балконів і дворів предмети, які може зірвати вітер. Слід триматися подалі від вікон, не виходити на вулицю без потреби, стежити за офіційними повідомленнями рятувальних служб. У жодному разі не можна намагатися перетнути затоплені ділянки доріг: навіть 15 см води, що рухається, здатні збити дорослу людину з ніг.
Як часто тайфуни трапляються у 2026 році?
За прогнозами JMA та NOAA, у сезоні 2026 року очікується 24–28 тропічних циклонів у західній частині Тихого океану, з яких 14–17 досягнуть рівня тайфуну. Це близько до середньостатистичних показників, проте вчені прогнозують більшу частку потужних систем через рекордну температуру поверхні океану. Найбільш активними місяцями стануть серпень і вересень, коли тайфуни загрожуватимуть Японії, Філіппінам, Тайваню та східному узбережжю Китаю.
Тайфун це нагадування про те, наскільки потужною може бути природа і як людство вчиться з нею співіснувати. Навіть якщо Україна не знаходиться у зоні прямого удару, розуміння механіки тропічних циклонів допомагає краще орієнтуватися у кліматичних змінах, що вже відчутні у наших широтах. Стежте за прогнозами Українського гідрометцентру та європейських сервісів ECMWF — навіть на відстані тисяч кілометрів залишки тропічних систем можуть змінити погоду у Києві, Львові чи Одесі протягом кількох днів.
Залишити відповідь